Загальний аналіз крові (ЗАК)

Загальний аналіз крові (ЗАК) – одне з найчастіше виконуваних лабораторних досліджень, яке призначається майже при кожному зверненні до лікаря. Він допомагає виявити порушення в організмі, визначити необхідність додаткових обстежень, поставити діагноз та вчасно розпочати лікування. Аналіз проводиться з використанням автоматичного геманалізатора, що гарантує високу точність, достовірність та оперативність отримання результатів. Дослідження включає оцінку багатьох показників крові, що дозволяють виявити широкий спектр патологій та дати загальну характеристику стану здоров’я. ЗАК входить до програми планових оглядів, а також застосовується для контролю стану організму та ефективності терапії при інфекціях, анеміях, захворюваннях імунної системи та онкогематологічних патологіях.

У лабораторії INVIVO загальний аналіз крові може виконуватися двома способами: з підрахунком 21 показника та аналізом лейкоцитарної формули на гемоаналізаторі та з підрахунком 35 показників з автоматизованим та ручним підрахунком лейкоформули. Точні результати допоможуть вам якнайшвидше розпочати лікування виявлених патологій, а правильна організація роботи наших відділень позбавить вас необхідності витрати часу в чергах.

Які показники відбиває загальний аналіз крові?

Перш ніж перейти до розгляду основних показників загального аналізу крові, важливо зрозуміти, що таке кров і які функції вона виконує в організмі.

Кров – це рідка рухлива тканина, яка безперервно циркулює судинами.

Близько 60% об’єму крові припадає на плазму — жовту напівпрозору рідину, що містить воду, органічні та мінеральні речовини. Вона виконує транспортну функцію: доставляє поживні речовини із травної системи до клітин, а також виносить продукти обміну та надлишок рідини до органів виділення.

40% об’єму крові займають формені елементи – клітини, що утворюються в кістковому мозку. До них відносяться еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Кожен тип клітин має свої функції: еритроцити переносять кисень від легень до тканин та вуглекислий газ у зворотному напрямку, лейкоцити забезпечують імунний захист організму, виробляючи антитіла та знищуючи небезпечні мікроорганізми чи атипові клітини, тромбоцити відповідають за згортання крові та запобігають крововтратам.

Таким чином, стан і співвідношення формених елементів безпосередньо відображають загальне здоров’я людини, а об’єктивну інформацію про це дає загальний аналіз крові, що є комплексним дослідженням, яке дозволяє оцінити кількість, склад і характеристики клітин крові. З його допомогою вимірюються ключові показники, що відображають роботу організму та стан здоров’я.

У межах аналізу визначається рівень еритроцитів, відповідальних за транспорт кисню від легких до тканин, лейкоцитів, які забезпечують захист від інфекцій та інших захворювань, а також тромбоцитів, які відіграють важливу роль у процесах зсідання крові та зупинці кровотеч.

Крім того, ЗАК включає вимірювання гемоглобіну – білка, багатого залізом, який бере участь у переносі кисню, і гематокриту, що показує частку еритроцитів в загальному обсязі крові. Важливим параметром є середній корпускулярний об’єм (MCV), який відображає середній розмір еритроцитів і допомагає виявляти порушення, пов’язані з анеміями та іншими захворюваннями крові.

При необхідності проводиться розширений варіант – ЗАК з лейкоцитарною формулою, що дозволяє оцінити співвідношення різних типів лейкоцитів, що має значення для уточнення характеру запальних та інфекційних процесів.

Показання до призначення загального аналізу крові

Загальний аналіз крові призначається в різних випадках. Його використовують для перевірки загального стану здоров’я, при підозрі захворювання, якщо пацієнта турбують слабкість, втома, кровотечі чи інші тривожні симптоми. Він необхідний і для спостереження за вже виявленими патологіями, оскільки багато хвороб відбиваються на складі та кількості клітин крові. Крім того, дослідження застосовують для контролю терапії: регулярні результати допомагають лікарю відстежувати динаміку та коригувати лікування, підвищуючи його ефективність.

Кров чутливо реагує на процеси, що відбуваються в організмі. У здорової людини її склад відносно стабільний, тоді як за розвитку хвороби показники змінюються. Завдяки цьому загальний аналіз крові може виявити патологію ще на ранньому етапі, що є особливо важливим для своєчасного початку лікування.

До основних показань для виконання ЗАК відносять:

• необхідність оцінки стану здоров’я під час профілактичних оглядів;
• підозра на розвиток інфекційних, запальних, аутоімунних, гематологічних захворювань чи онкопатологій;
• хронічні захворювання (для моніторингу розвитку патології та ефективності проведеного лікування);
• до та після хірургічної операції;
• підозри на порушення функціонування кісткового мозку;
• вагітність.

Як правильно підготуватись до ЗАК?

Щоб результати загального аналізу крові були максимально достовірними, необхідно правильно підготуватися до процедури:

1. Важливо здавати кров натще в ранковий час (до 12:00).
2. За добу до дослідження слід виключити вживання алкоголю, відмовитися від куріння, уникати важкої та жирної їжі та обмежити фізичну активність.
3. У день забору допускається пити лише чисту воду.
4. Прийом лікарських засобів також рекомендується виключити. Дослідження крові краще виконувати до початку прийому лікарських препаратів або через 10 – 14 днів після їх відміни. Якщо їх скасувати неможливо, потрібно обов’язково попередити про це співробітників лабораторії.
5. Кров бажано здавати до будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій, що забезпечує високу якість дослідження.

Що може спотворити результати аналізу?

Результати ЗАК можуть значно залежати від фізіологічних та зовнішніх факторів. На показники впливають вік та стать пацієнта, спосіб життя, зокрема куріння та вживання алкоголю, а також прийом лікарських препаратів та проведення фізіотерапевтичних процедур.

На достовірність результатів також впливають такі фактори, як менструальний цикл у жінок (показники можуть змінюватись у різні його фази, тому бажано фіксувати день циклу при здачі аналізу), інтенсивні фізичні навантаження, емоційний стрес, відвідування сауни, масажу чи SPA-процедур. Важливо враховувати час доби – ранкові показники найбільш точні.

Що означають результати загального аналізу крові?

ЗАК застосовується для оцінки кількісних та якісних характеристик формених елементів – еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів, а також інших показників крові. Результати дослідження подаються у вигляді таблиці, де відображені виміряні параметри, їх референсні значення та фактичні дані пацієнта. Розшифровкою результатів аналізу повинен займатися лікар, який враховує всі дані про пацієнта: вік, стать, наявність тих чи інших скарг та супутніх патологій.

Колірний показник

Цей показник є індикатором насиченості еритроцитів гемоглобіном – білком, який зв’язує та транспортує кисень. При перевищенні норми еритроцити називаються гіперхромними, при зниженні гіпохромними.

Гіперхромія найчастіше зустрічається при мегалобластній анемії (у тому числі В12-дефіцитної), фолієводефіцитної анемії та мієлодиспластичному синдромі. Гіпохромія характерна для постгеморагічної та залізодефіцитної анемії, а також при отруєнні свинцем. Сьогодні замість колірного показника найчастіше визначають MCH – середній вміст гемоглобіну в еритроциті.

Еритроцити (RBC)

Це найчисленніші клітини крові, що становлять до 40 – 45 % її обсягу.

Підвищена кількість еритроцитів у крові називають еритроцитозом. Однією з найчастіших причин цього стану є зневоднення, яке може виникнути не тільки при спекотній погоді та посиленому потовиділенні, але й при лихоманці, діареї чи блюванні. Рідше еритроцитоз викликається такими патологіями:

• хронічна серцева недостатність;
• гіпоксія;
• ХОЗЛ;
• справжня поліцитемія;
• онкологічні захворювання деяких відділів мозку, нирок, кори надниркових залоз, печінки;
• хвороба Аерза;
• синдром Піквіка.

Також кількість еритроцитів може збільшуватись при вживанні насиченої хлором води, стресі, важких фізичних навантаженнях та втраті рідини при гіпергідрозі.

При еритропенії кількість еритроцитів знижена. Її можуть провокувати такі стани та патології:

• анемії;
• хронічні інфекції;
• цукровий діабет;
• цироз печінки;
• травми;
• кровотечі;
• отруєння нітратами, миш’яком, аніліном, свинцем;
• гіпо- та авітаміноз;
• новоутворення та метастази кісткового мозку;
• мікседема;
• зловживання алкоголем;
• ВІЛ.

Середній обсяг еритроциту (MCV)

Цей показник відображає розмір червоних кров’яних тілець у крові. Зменшення MCV називають мікроцитозом, а збільшення макроцитозом.

Мікроцитоз може виникати при залізодефіцитній анемії, спадкових анеміях та гемоглобінопатіях, коли порушується синтез еритроцитів або будова гемоглобіну, знижуючи їхню здатність транспортувати кисень. Макроцитоз частіше спостерігається при мегалобластної анемії, спричиненій дефіцитом вітаміну B12, та при фолієводефіцитній анемії.

Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH)

Показник характеризує масу гемоглобіну однієї клітині. Цей показник залежить від статі та віку.

Зниження середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (MCH) може бути пов’язане із залізодефіцитною анемією, токсичною гемолітичною анемією (що виникає під дією хімічних речовин, важких металів або деяких лікарських препаратів), спадковими патологіями гемоглобіну, а також таласемією. Підвищення MCH спостерігається при фолієводефіцитній, гемолітичній та перніціозній (мегалобластній, B12-дефіцитній) анемії у пацієнтів з цукровим діабетом.

Гемоглобін (HGB)

Це білок еритроцитів, життєво важливий для перенесення кисню від легень до тканин та органів, а також для виведення вуглекислого газу назад у легені. Знижений рівень гемоглобіну називається анемією, і може викликатися різними причинами. Підвищення рівня гемоглобіну може бути пов’язане з еритремією (хворобою Вакеза), серцевою недостатністю, дихальною недостатністю, онкологічними захворюваннями та надмірним надходженням заліза разом з їжею.

Гематокрит (HTC)

Цей показник відбиває співвідношення обсягу еритроцитів до обсягу плазми. Зазвичай зі збільшенням кількості еритроцитів і гемоглобіну гематокрит зростає.

Зниження гематокриту може спостерігатися при анемії, тривалому голодуванні, вагітності, хронічній нирковій недостатності, мієломній хворобі та при рясному вживанні рідини або внутрішньовенному введенні розчинів. Підвищення гематокриту характерне для зневоднення, хронічних захворювань серця та легень, цукрового діабету, лейкозів та опікової хвороби.

Тромбоцити (PLT)

Ці клітини зупиняють кровотечу та запобігають масивній крововтраті. В активній фазі гемостазу, при ушкодженні судинної стінки, тромбоцити утворюють псевдоподію – довгі ниткоподібні відростки, що беруть участь у формуванні тромбу.

Підвищений рівень тромбоцитів називається тромбоцитоз. Причинами його розвитку можуть бути травми, стрес, інтенсивні фізичні навантаження, прийом деяких препаратів (наприклад, кортикостероїдів або адреналіну), еритроцитоз, деякі види лейкозів, інфекції, запальні захворювання кишечника та легенів, менінгіт, анемії, аутоімунні патології, цироз. До причин тромбоцитопенії відносять кровотечі, тяжкі травми, тривалі менструації, авітаміноз, прийом деяких ліків (антидепресанти, антибіотики), хірургічні втручання, ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру, ДВС-синдром, онкологічні захворювання, хіміотерапію, селезінки, а також отруєння алкоголем або важкими металами та ВІЛ-інфекцію.

Лейкоцити (WBC)

Білі кров’яні клітини виконують три ключові функції: виробляють антитіла, руйнують бактерії та чужорідні білки, а також знищують клітини організму, що мутували або відмерли.

Основними причинами лейкоцитозу можуть бути:

• інфекції (бактеріальні, вірусні, паразитарні);
• хронічні системні захворювання (наприклад, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, системні васкуліти та ін.);
• алергічні реакції;
• захворювання крові (лейкоз, поліцитемія, лімфома);
• інфаркт міокарда; ішемічний інсульт;
• ендокринні патології
• онкологічні захворювання;
• хвороби легень (еозинофільні пневмонії, алергічний бронхолегеневий аспергільоз);
• отруєння свинцем.

Причинами лейкопенії можуть бути:

• вірусні та генералізовані бактеріальні інфекції;
• прийом деяких ліків (цитостатиків, нестероїдних протизапальних препаратів, антибактеріальних засобів, нейролептиків, деяких протисудомних препаратів);
• аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, синдром Фелті, системний червоний вовчак, синдром Шегрена, розсіяний склероз, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона);
• хвороби крові (гострий лейкоз, лімфома Ходжкіна, деякі види анемій);
• променева хвороба;
• спадкова лейкопенія.

ШОЕ

Це один з неспецифічних показників крові, який характеризує співвідношення білків, що знаходяться в плазмі. Цей показник клінічного аналізу крові може бути непрямою ознакою розвитку запального, аутоімунного, гематологічного чи онкологічного захворювання.

На завершення

Загальний аналіз крові є важливою частиною діагностики при багатьох захворюваннях і порушення його показників нерідко є першими ознаками різних патологій. Якщо ЗАК показує відхилення від норми, для виявлення причин потрібно проведення додаткових досліджень, таких як загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові та інші прицільні тести.

У лабораторії INVIVO ви можете виконати всі необхідні для обстеження аналізи. На сайті invivo.ua ви зможете дізнатися про всі дослідження, акції, що виконуються, і вибрати найбільш підвідний пункт для здачі біоматеріалу. INVIVO готове допомагати дбати про ваше здоров’я щодня!